Основний документ практичного психолога, на який ми спираємось у плануванні, це лист Міністерства освіти і науки "Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році" № 1/12492-23 від 21.08.2023 року.
Нижче ви можете ознайомитись з матеріалами стосовно небезпеки азартних ігор,
загроз ігрової залежності, та способів її запобігання.
Перший раз у перший клас…у воєнний час. Про адаптацію першокласників до школи в умовах сьогодення.
Проблеми з психічним здоров'ям, на жаль, поширені серед підлітків, складають 16% захворювань і травм у людей віком від 10 до 19 років.
Підлітки стикаються з унікальними труднощами. які можуть суттєво вплинути на їхній психічний стан, включаючи академічний тиск, використання соціальних мереж, знущання та сімейні проблеми.
Лист МОН України від 29 березня 2022 р. №1/3737-22 "Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"
З 26 жовтня по 30 жовтня в Криворізькій гімазії проходить Тиждень з протидії булінгу (цькуванню)
В Криворізькій гімназії №84 практичним психологом була проведена низка заходів присвячених Тижню з протидії булінгу:
- Висвітлення корисної інформації про попередження булінгу, запобігання насильству, збереження психічного здоров'я на сайті школи та на сторінці у Facebook
- Конкурс дитячих малюнків "Стоп булінг"
- Бесіди з учнями на теми "Як зберегти дружбу", "Добро починається з тебе", "Не будь жорстоким"
- ІІІ Національний антибулінговий урок, за підтримки ГО "Не цькуй"
- Розробка буклетів «Булінг: попередження та втручання»
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах; надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями; видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені. Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
Запобігання емоційному вигоранню
Емоційне вигорання на роботі – це симптом нашого часу. Це стан виснаження, який призводить до повної або часткової втрати сил, почуттів і супроводжується втратою радості та задоволення від життя. Вражає людей, чия робота пов’язана з постійним спілкуванням — лікарів, психологів, педагогів, менеджерів, робітників соціальних служб, операторів, які працюють у сфері “людина-людина” та ін. Виявляється посиленням байдужості до своїх обов’язків та всього, що відбувається на роботі, дегуманізації у формі чимраз більшого негативізму як до пацієнтів або клієнтів, так і до співпрацівників. Людина відчуває власну професійну нездатність, незадоволеність роботою, деперсоналізацію, а в кінцевому підсумку різко погіршується якість її життя.
Розвиток даного стану зумовлює робота в одному й напруженому ритмі, з великим емоційним навантаженням та з важким контингентом. Разом з цим розвиткові синдрому сприяє відсутність належної винагороди (в тому числі не тільки матеріальної, але й психологічної похвали) за виконану роботу, що змушує людину думати, ніби її робота не має жодної цінності для суспільства.
Висновок: Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання.
На жаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме!
Правильно плануйте свій час:
- 8 год – повноцінний здоровий сон
- 8 год – робота
- 8 год – активний відпочинок
З нагоди Всесвітнього дня психічного здоров'я у гімназії відбулися такі заходи:
1.Анкетування "Ти оптиміст чи песиміст?"
2. Психологічна гра "Мій настрій сьогодні"
3. Заняття "Мої позитивні якості" з елементами пісочної терапії.
4. Розробка та оформлення стенду "Здоровий спосіб життя"
У Криворізькій гімназії №84 було проведено ІІ Національний антибулінговий урок від ГО «НЕ ЦЬКУЙ» з учнями 8 класу, мета якого ознайомити учнів із поняттям "цькування" та його видами, попередити виникнення булінгу в освітньому середовищі, розвивати вміння пошуку шляхів виходу із складної ситуації, виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства.
Позитивне мислення – щасливе життя
Позитивне мислення – це могутня сила, яка відіграє важливу роль у формуванні життя.
Сенс такого мислення полягає у психологічному прийомі, при якому в голові формуються думки, слова та образи, що сприяють особистісному розвитку й успіху. Всім, що відбувається на підсвідомому рівні, можна усвідомлено керувати. Це мислення, спрямоване на досягнення позитивного результату.
Для того щоб сила думки «працювала на Вас», потрібно розвивати позитивне ставлення до життя. Очікуйте тільки успішних підсумків у всіх своїх починаннях. У вас повинен переважати внутрішній психологічний настрій на успіх.
Ось декілька порад, які допоможуть розвинути силу позитивного мислення:
1) завжди використовуйте тільки позитивні слова і в думках, і під час розмови, наприклад: "я можу”, "я здатний”, "це можливо”, "я зможу це зробити” та ін.
2) пропускайте у свою підсвідомість тільки відчуття сили, щастя та успіху
3) ігноруйте негативні думки, замінюючи їх оптимістичними;
4) перш, ніж почати будь-яку справу, чітко візуалізуйте у своїй свідомості її успішний результат;
5) більше посміхайтеся, це допоможе мислити позитивно;
6) дивіться фільми, які допомагають відчувати себе щасливим;
7) асоціюйте себе з людьми, які мислять позитивно;
10) завжди сидіть і ходіть із прямою спиною (це зміцнить впевненість у собі і наповнить Вас внутрішньою силою);
11) більше гуляйте і займайтеся будь-якою фізичною активністю (це допоможе виробити позитивне ставлення);
Керуючись запропонованими порадами, Ви привчите свій розум думати позитивно та ігнорувати будь-який негатив.
Продовжуйте тренувати мозок на формування позитивного мислення. Це може зайняти деякий час, але в кінцевому результаті у Вас виробиться звичка мислити позитивно.
До якого типу відноситься саме ваша сім’я?
Сучасні сім’ї можна умовно розподілити на кілька груп, кожна з яких характеризується певним ставленням батьків до дітей, а саме:
1. Сім’ї, у яких панують дружні стосунки між усіма членами. Батьки добре знають, чим цікавиться їхня дитина, поважають її, намагаються тактовно допомагати, підтримувати.
2. Сім’ї, у яких існують доброзичливі взаємини між батьками і дітьми, утім, батьки прагнуть повсякчас впливати на інтереси, захоплення, уподобання дітей. Між дорослими й дітьми спостерігається певна дистанція.
3. Сім’ї, де батьки багато уваги приділяють таким питанням, як добробут дитини, її здоров’я і навчальна діяльність. Головна мета виховання дорослими вбачається у тому, щоб дитина успішно закінчила школу і вступила до ВУЗу, одягалася не гірше за інших. Зазвичай, у таких сімя’х духовний світ дитини прихований від батьків. При цьому вони й не намагаються його пізнати. Дуже часто батьки заперечують навіть можливість існування у дитини бажань, інтересів, прагнень, що не відповідають їхнім власним.
4. Сім’ї, у яких мають місце непедагогічні дії дорослих, неповага до дитини, прискіплива увага до неї, недовіра, тілесні покарання. Ставлення дітей до батьків найчастіше характеризується недружелюбністю. Таким дітям також важко спілкуватися з ровесниками.
5. Неупорядковані сім’ї, де батьки конфліктують між собою і з дітьми, зловживають алкоголем, виявляють жорстокість. У 30% випадків така поведінка дорослих спричинює антисоціальні До якого типу відноситься саме ваша сім’я?Сучасні сім’ї можна умовно розподілити на кілька груп, кожна з яких характеризується певним ставленням батьків до дітей, а саме:
1. Сім’ї, у яких панують дружні стосунки між усіма членами. Батьки добре знають, чим цікавиться їхня дитина, поважають її, намагаються тактовно допомагати, підтримувати.
2. Сім’ї, у яких існують доброзичливі взаємини між батьками і дітьми, утім, батьки прагнуть повсякчас впливати на інтереси, захоплення, уподобання дітей. Між дорослими й дітьми спостерігається певна дистанція.
3. Сім’ї, де батьки багато уваги приділяють таким питанням, як добробут дитини, її здоров’я і навчальна діяльність. Головна мета виховання дорослими вбачається у тому, щоб дитина успішно закінчила школу і вступила до ВУЗу, одягалася не гірше за інших. Зазвичай, у таких сімя’х духовний світ дитини прихований від батьків. При цьому вони й не намагаються його пізнати. Дуже часто батьки заперечують навіть можливість існування у дитини бажань, інтересів, прагнень, що не відповідають їхнім власним.
4. Сім’ї, у яких мають місце непедагогічні дії дорослих, неповага до дитини, прискіплива увага до неї, недовіра, тілесні покарання. Ставлення дітей до батьків найчастіше характеризується недружелюбністю. Таким дітям також важко спілкуватися з ровесниками.
5. Неупорядковані сім’ї, де батьки конфліктують між собою і з дітьми, зловживають алкоголем, виявляють жорстокість. У 30% випадків така поведінка дорослих спричинює антисоціальні
