Криворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №84 Криворізької міської ради Дніпропетровської області


запам'ятати

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Методична робота

 

Завдання, над яким працює школа: 

створення умов для розвитку самореалізації інноваційної

ососбистості для сталого розвитку суспільства

 

Науково-методична  проблема  школи:

Інтерактивне  навчання  як  засіб розвитку  творчої  особистості.

 

Мета:  створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя; розвивати цінності громадянського суспільства; сприяння розвитку у дітей творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості, шляхом впровадження новітніх інформаційних технологій.

Актуальність теми:  аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури свідчить, що зміни в освіті неможливі без застосування інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуації вибору, вільному обміні думками. Можливості для цього відкриває оволодіння методологією інтерактивного навчання через впровадження інтеграції та синтез наук в освітній практиці. Таким чином, актуальність означеної проблеми визначається як якісно новий вид діяльності сучасного педагога.

 

 

 

 

 

 

Особливості навчально-виховного процес з учнями ромської національної меншини

 

Забезпечення права людини на освіту є одним з най­важливіших обов’язків держави. А задоволення  освітніх потреб національних меншин – ключове завдання Президента України у державній етнонаціональній політиці, що забезпечує збереження їх національно-етнічної самобутності.

В нашому районі до представників національних меншин, які проживають компактно, ми відносимо ромів. Найбільше їх мешкаєв мікрорайоні КЗШ №84 по вулиці Павлоградській. Також в мікрорайонах інших шкіл по вулицях Чебишева, Чорноморська, Вольтера, Тульська, Янки Купали, Петриківська, Добронравова.

Педагогічними колективами  щороку проводиться робота по обліку дітей шкільного та дошкільного віку. Особлива увага приділяється роботі саме з батьками-ромами, щодо роз’яснення необхідності здобуття дошкільної, загальної середньої освіти.

Довгинцівська районна рада, виконуючи завдання Президента України щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, задоволення культурних та освітніх потреб національних меншин, постійно працює над тим, щоб створювати умови для рівноправного розвитку та  активної участі в  духовно-культурному житті району представників цієї національності. Діти ромів приймаються на загальних підставах до ЗНЗ, для них відкриваються корекційні класи для дітей, які мають загальну недорозвиненість мовлення через двомовність, порушення психологічного розвитку.

В 2009-2010 н.р. в КЗШ №84 вперше було відкрито два класи ІПК. На даний час таких класів є 3.

Всього в нашій школі навчається 269 учнів, з них 119 учнів ромської національності (44%) У початковій школі 51%, школі ІІ ступеня – 53%, ІІІ ступеня – 20%.

Загальні показники результативності навчання  серед учнів ромської національності невтішні – тільки один учень має досягнення достатнього та високого рівнів. Це проблема №1 закладу. Загальний показник якості навчання по закладу складає всього 17%.   

Вчителі школи володіють певним педагогічним досвідом, використовують в навчально-виховному процесі новітні методики викладання, проводять нетрадиційні відкриті уроки, однак стикаються з низкою проблем - частими пропусками занять, постійним невиконанням учнями домашніх завдань, неохайністю учнів, псуванням шкільного майна. Через двомовність недостатній розвиток мовлення у всіх учнів, діти потребують постійної активної допомоги і контролю з боку вчителя.

Також  у дітей переважає пасивне ставлення до навчання  (у 90% учнів).

 

До вашої уваги відеовернісаж уроків, які були проведені в різний час вчителями закладу.

 

 

Ми бачимо елемент уроку природознавства в 5 б-му класі  з  теми «Всесвіт. Планети сонячної системи», вчитель Живага О.В.

 Основна мета природознавства - виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, до суспільних явищ, до самого себе та інших людей. До уроку вчитель дібрала наочність, використала диференційовані завдання, намагалася зацікавити учнів організацією змагання. Діти активно відповідали, здебільшого хором. Це звичайна атмосфера для цього класу. Як бачимо, хлопчик з першої парти тягне планшет вчителя, йому вже нецікаво працювати на уроці. Учні цього класу можуть працювати від сили 10-15 хвилин, потім втрачають інтерес до навчання.

В 5-б, класі, який складається повністю з учнів-ромів вчителям старшої школи працювати дуже складно, бо в цьому класі треба використовувати прийоми роботи, які використовуються з при роботі  з першокласниками. Завдання необхідно змінювати кожні 5-7 хвилин, практикувати списування з дошки.

 

Наступна проблема школи, полягає в тому, що учні-цигани між собою не згуртовані. Найбільше конфліктів в школі  виникає серед самих ромів, в тому числі із зверненням до лікарні.

На уроках учні ромських класів часто сваряться, звісно на своїй мові, не звертаючи увагу на вчителя.

Учні гіперактивні, бігають, штовхаються, падають.

 Зі збільшенням учнів ромської національності збільшилась кількість побутових травм. Також збільшилась кількість фактів правопорушень (прохання милостині), що доволі підпортило рейтинг закладу.

 

До вашої уваги урок УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА який проводить   ТЕСЛЮК Г.О.

У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Воно певною мірою впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій, виховує в ній здібність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного.
Хочу сказати окремо про 3-Б  клас. Це найкращі діти серед чотирьох класів ІПК. Вони мають непогані здібності до навчання, в них молоді сучасні  батьки. Є одна мама навіть писемна.  Однак і в роботі з цими учнями щовересня необхідно починати все з початку – повторювати алфавіт, вчити заново читати. Показники результативності навчання дуже низькі.

Уроки малювання найулюбленіші серед дітей ромської нац.. меншини. Проте олівців, фарб, альбомів у них немає. Ще вчителям початкових класів вдається якось слідкувати за матеріальним забезпеченням учнів, а вчителям-предметникам це не вдається. На початку навчального року під час проведення психолого-педагогічного консиліуму вчителі-початківці попереджали педагогів старшої школи  -  не привчайте учнів до того, щоб їм щось безкоштовно дати, бо якщо один із учнів забув ручку і вчитель дасть свою просто так,  то на наступному уроці ручок не буде  у всіх.  Нація,  яка звикла просити милостиню, хоче  жебракувати  і в школі – випрошує ручки, зошити, альбомні листочки,  хоча при цьому у них є кошти для їх придбання.  Взяв ручку -  можеш забирати її собі, але гривню в копілку поклади -  за таким принципом у нас працювала вчителька, зараз вона в декретній відпустці і проблем із забезпеченням  навчальних приладь у класі не було.
 

Ще велика проблема нашого закладу - школа втратила всі рейтинги по роботі з обдарованими дітьми – бідність батьків учнів-ромів є великою завадою для реалізації дитини на районному, міському  рівні.   

Дуже складно підтримувати заклад в хорошому стані, батьківські спонсорські кошти для поповнення матеріальної бази відсутні, адже у вікових традиціях циган лише  прохання милостині, фонди вони не здають.

І головна проблема - не в учнях ромської національної меншини, а у відношенні батьків до школи, яке  в більшості неоднозначне – до свого  вчителя відносяться з повагою, інших – ні; доручення вчителів не виконують, навчальним приладдям не забезпечують, на виклик вчителя приходять рідко. На батьківські з бори не з’являються. Домашні завдання не контролюють, до навчання не спонукають. З вчителями конфліктують. До всіх вчителів звертаються на «ТИ»

Ми дуже хочемо виховати їх справжніми громадянами, але на жаль не всі діти пройшли соціалізацію – вони зберігають свої традиції, які не відповідають нормам суспільства – бажають вийти заміж (щоб їх вкрали) в 11 років і народити дитину. Хлопчики хочуть покинути школу, бо вже навчилися читати і писати. Утримує в школі більшість ромів  лише страх перед ССД.

В минулому  році ССД тимчасово було забрано в притулок дитину під опікою – дім був в занедбаному стані, поломані меблі, і т.д. Родина за тиждень перекрила дах, пофарбували вікна, підлогу,  закупили нові меблі та коври. Соціалізувалися миттєво. Все тому, що батьки - роми нізащо не віддадуть свою дитину в інтернатний заклад.

Найкраще адаптовані до навчання в ЗНЗ, до життя в суспільстві  учні 10,9, класів,  тобто ті роми, які навчалися разом із звичайними учнями. Адже виховує середовище. В класах, де 100% вчаться роми, працювати набагато важче, бо переважає, звісно, їхнє культурне середовище.  

Відвідані уроки свідчать, що вчителі розвивають  пізнавальну активність учнів через використання додаткової літератури, загадок, ребусів, кросвордів відповідної тематики, створюють на уроці атмосферу зацікавленості, здійснюють міжпредметні зв’язки, використовують дидактичні та наочні матеріали, застосовують різнорівневі завдання, тести, різноманітні ігрові вправи з метою розвитку емоційної сфери, уваги, пам’яті, мислення, зв'язного мовлення тощо.

Ми провели невеличке опитування з метою дослідження стану толерантності серед старшокласників, батьків, вчителів.  Відповіді на питання: «Що Ви знаєте про циганський народ і як ставитеся до його представників?» були різноманітні.

·                   Я не знаю їх традицій. Але знаю, що роми не піддаються ніякій владі

·                    Цигани обмаюють людей.

·                    В них гарна музика і танці.

·                    Я намагаюсь їх сторонитися.

Результати нашого опитування співпали з даними опитування громадської думки, яке проводив Інститут соціології Національної академії наук. Ступінь толерантності українців до ромів вчені оцінили у 22 бали (зі 100 можливих). Тобто середньостатистичний українець згоден їх терпіти як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як повноправних громадян. З усіх національних меншин найменш інтегровані у суспільство роми. І ця відокремленість часто є причиною настороженого, а часом і ворожого ставлення суспільства до циган.

Серед батьків учнів ромської національної меншини провели опитування – чи хотіли б ви щоб ваші діти навчалися в циганській школі, чи окремому циганському класі – всі однозначно відповідають – ми хочемо, щоб наші діти вчилися з «руськими» дітьми, щоб вони не жили так як ми.

Наш педагогічний коллектив працюює над тим, щоб діти-роми завершували повний курс навчання, підтримують здібних учнів.

Позаурочна діяльність, проведення різних виховних заходів не обходиться без ромів. Це і урочисті концерти до знаменних дат,  малі олімпійські ігри. Щоденні ранкові зарядки також проводять роми.

Співіснування культури двох народів: українського і ромського духовно збагачує представників обох національностей.

ЕКСКУРСІЯ

Домінуюча роль в  організації виховної роботи належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів, є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій. Від класного керівника залежить  як дитина-ром почуватиме себе в школі. На цьому відео ми бачимо нашого юного екскурсовода Любу Масальську, вона  буде проводити сьогодні цю екскурсію наживо. Дівчинка з ромської сімії, але батьки освічені, ромські традиції не так сильно вплинули на дівчинку. Дитина носить сучасний одяг, нічим не відрізняється від однолітків, спілкується російською. Добре навчається. Батько дівчинки входить до батьківського комітету класу, проводить бесіди  з хлопчиками на етичні теми,  є представником релігійної організації, підтримує  зв'язок зі школою постійно. Підготовила Любу, зацікавила екскурсійною роботою Єгорова Наталя Іванівна, вчитель історії, керівник Зразкового музею Криворізького авіаційного гарнізону.

АУРІКА

Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота в школі має сприяти становленню особистості дитини, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною. Саме це і намагається робити колектив нашого закладу. Для цього проводимо шкільні свята, позакласні заходи.  

Ауріка, учениця 10-го класу, бере участь у всіх позакласних та позашкільних заходах. Дівчинка вихована, але не сором’язлива – не соромиться станцювати ні циганський танець ні танець живота. Циганських традицій її сімя дотримується. Дівчина за ромськими законами вийшла заміж в 5-му класі, походила в трохи в циганському одязі,  але добре що на неї вплинув старший брат, який навчається в технікумі, можливо погані життєві умови в шлюбі (дівчинка жила біля свекрухи), шлюб розірвали, дитина навчається в школі і бажає здобути професію медичної сестри.

Форми позакласної виховної роботи, які проводять вчителі школи це і  - класні години, етичні бесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути, тематичні, розважальні вечори і ранки, свята, змагання (спартакіади), турніри, виставки, конкурси, колективні творчі справи та ін. До всіх заходів намагаємось залучати дітей-ромів.

ЖИВАГА НОВОРІЧНЕ СВЯТО- 10.30-11.35

Хлопчики- роми здебільшого цікавляться співом, відвідують гуртки на базі філії «Ровесник» зі стрільби з лука, для них це цікаво. Дівчатка гуртки з рукоділля – бісероплетіння, народної іграшки.  

На відео Живага Ольга Василівна проводить позакласний захід на зимових канікулах зі своїм 5-Б класом.  З 5-ти класниками, ще важко організовувати свята. Вони дуже шумні, непосидючі.

Для учнів ромської національної меншини колективна творча справа дається важко – вони індивідуалісти, не бажають виконувати колективні доручення. До того ж дуже шумні і гіперактивні.

На класних годинах для учнів 5-го Б класу Ольга Василівна намагається використовувати нестандартні форми виховної роботи. Серед них:

1.          Презентація світу

2.           П’ять хвилин з мистецтвом

3.           Час тихого читання

4.           Вільна розмова

5.          Конверт дружніх питань

6.           Розкидання думок

7.          Запрошення до чаю

8.          Білка в колесі

9.           П’ять хвилин до….

10.      Дубляж

11.      «Я знайшов на дорозі….», тощо.

 

Висновки

Ми  вважаємо, що проблема низького рівня освіти ромських дітей лежить у площині соціальної ізольованості. Причому головна проблема – це повна відсутність розуміння важливості здобуття освіти – як дітьми, так і їхніми батьками.

Якщо батьки ніде не вчилися, то й діти вчитися не будуть.

Низький освітній рівень ромів, нерегулярне відвідування ними занять у школі, на жаль, є болючим для нашої школи. Ще учні початкових класів, які забезпечені безкоштовним харчуванням, відвідують навчальні заняття. По-справжньому серйозні проблеми з ромами починаються із 5-6 класу. Відвідуваність прямує до нуля. Рівень знань, які діти отримали до четвертого класу, різко знижується, і все повертається до початку – до алфавіту. Дівчата приходять на заняття вже вагітні.  У нас вже було 3 випадки вагітності  та пологів – у 3, 5, 9 класах. Лише одна учениця продовжує навчання у загальноосвітній школі.

Причинами невстигання ромів у школі є також низькі очікування з боку вчителів, що  позначається на шкільних успіхах дітей; відсутність спілкування між двома націями. Діти з набагато більшим бажанням залучаються до шкільних завдань тоді, коли навчальні матеріали, які використовують у школі, відбивають їхню культуру. Але ромських підручників не існує. Знайти щось про культуру ромів складно.

Покращення умов та підвищення освітнього рівня ромського населення великою мірою залежить від:
- становища інфраструктури;
- санітарно-медичного забезпечення;
- працевлаштування (створення робочих місць);
- сприймання українського суспільства;
- позитивного ставлення до інтеграції зі сторони ромської спільноти

Хочеться закінчити свій виступ словами:

Сіймо зерна доброти довкола,

Бо з них добірний колос милосердя проросте,

Подаймо завжди руку допомоги тому,

Хто по шляху життєвому іде.