111

Виховний захід «Не одцурайтесь своєї мови…»

Мета:

- виховання любовяті видатного художника слова,  патріота України - Т.Г.Шевченка.

- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

 

На сцені – рушник і вислів “Не одцурайтесь своєї мови…”.

Біля сцени на столі рушник, портрет Шевченка, квіти, свічка.

 

Ведучий 1:     Мова українська – то дарунок Бога,

Це барвисте слово генія Франка.

Учень 3:     Мова українська – берегиня наша,

Пісня материнська, голос немовлят.

Учень 3:Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами

 

Пісня « Ой, роде наш красний»

 

Ведучий 2:

 

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої

пшениці, медовії та молочнії ріки...

 

Україна — це марні, обшарпані, голодні люди.., це царське та панське

свавілля...

 

Ведучий 1   Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.

 

Ведучий 1   Шевченкова – в кріпацькій одежі, вона вперше введе в літературу натовпи отих безмірно покривджених людей, що населяють «Кобзар», всіх отих вдів, сиріт, покриток, отих занапащених кріпацьких мадонн, що їх малює поет  прекрасними навіть у їхньому горі…

 

Інсценізація уривку із твору Т. Шевченка «Катерина»

 

Ведучий 1:

Дівчина…Жінка…Мати…Саме їм присвятив свої балади і більшу частину творчості відомий український поет, пророк Т. Шевченко. Нещасний  в особистому житті поет найвищу красу вбачав у жінці…

 

Читання балади «Лілея»

 

Ведучий 2:

Доля не шкодувала Шевченкові страждань, але і не жаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

 

Пісня на слова Шевченка « Садок вишневий коло хати»

 

Читання віршу « Дівичії ночі»

 

Ведучий 1:

Як важко дитині, яка не знає, що таке любов і турбота батьків, які оберігають тебе та піклуються про тебе. Тарас Шевченко знав про це, як ніхто інший, і серце його краялось від жалю, коли він бачив таких дітей, тому у своїх віршах поет намагається передати свою любов і співчуття до сиріт і викликати подібні почуття у своїх читачів.

 

Читання вірша «Маленькій Мар. Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

 

Учень 2:  Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

 

Звучить пісня « Квітка-душа».

 

Літературно-музична композиція присвячена  шевченківським дням

 

«Не одцурайтеся своєї мови…»

 

 

 

 

 

До 200-річчя від Дня народження Т.Г. Шевченка

У середині XIX ст. постать Т. Шевченка вийшла на перший план як історичного та політичного діяча. Про себе він сказав: "Історія мого життя є частиною історії мого народу". Вчені твердять, що на його місці можна було б сказати: "Історія мого життя є історією воскресіння мого народу". З такою думкою можна погодитися, якщо згадати, що в той час царський уряд, проводячи жорстоку асиміляторську політику щодо України, вважав, що з Україною як історичним явищем уже покінчено, що вона є складовою частиною Росії. Проте Т. Шевченко був безкомпромісним у своїх поглядах на історію і культуру українського народу. Він був і залишається еталоном політичної чистоти всепланетарного масштабу.

       Гнітюча дійсність спонукала Т. Шевченка звернутися думкою до минулого України, до історичних тем. І цим самим своєю літературно-художньою творчістю поет повернув українському народу пам´ять його історії, адже жодні наукові дослідження (про це можна говорити з усією упевненістю) не мали такого впливу, як його історичні поеми, драми, вірші, живописні картини тощо.

       Творчість Шевченка за широтою охоплення життя свого народу і загальнонаціональної значущості була художнім феноменом , який відповідав рівню поезії, скажімо, Пушкіна в російській, Міцкевича в польській або Петефі в угорській літературі. Зокрема, ще П. Куліш, відзначаючи світове значення Шевченка, називав його ім´я поруч із Шекспіром, Шіллером, Міцкевичем, Пушкіним і Гоголем. Світова велич Т. Шевченка визначається його місцем у світовому літературному процесі, внеском у загальнолюдську скарбницю культури.

Він став відомим за межами Росії уже в 1840-х роках, передусім в Австрії, до складу якої входила Галичина. У 1859 р. в Лейпцігу російські емігранти видали збірку "Новые стихотворения Пушкина и Шевченка", де вони сховали позацензурні твори Шевченка у віршах Пушкіна, щоб відразу не кидались у вічі Шевченкові революційні вірші.

        У другій половині XIX ст. український поет став відомим як у слов’янських, так і в неслов´янських європейських країнах. У прогресивної інтелігенції Росії Шевченко здобув визнання ще за життя. Високо оцінили його творчість і заслуги перед народом три Миколи - Чернишевський, Добролюбов і Некрасов. Зокрема, М. Чернишевський писав: "Имея теперь такого поэта, как Шевченко, малорусская литература также не нуждается ни в чьей благосклонности". Визнавши Т. Шевченка за великого поета, російські демократи тим самим визнали й право української нації на окрему літературу.

        Творчістю Т. Шевченка зацікавилися і європейські літератори та вчені. З´явилися критичні і науково-інформаційні праці про Шевченка і його поезію в Австрії, Німеччині, в Англії та англомовних країнах, у Румунії.

            На початку XX ст. Західна Європа та Америка мали можливість ширше ознайомилися з творчістю автора "Кобзаря". У зв´язку з відзначенням у 1911 і 1914 pp. його ювілеїв з´являються ґрунтовні праці про творчість поета, західноєвропейськими мовами виходять перші високохудожні переклади його творів, зокрема німецькою (збірка Ю. Віргінії, 1911) і англійською (збірка Е. Л. Войнич, 1911), активно пропагували його поезію зарубіжні журнали.

          У 20 - 80-ті роки XX ст. географічний діапазон обізнаності з Шевченковою спадщиною розширюється. Зростає кількість публікацій про поета та перекладів його творів у Польщі, Чехословаччині, Болгарії, Німеччині, Англії, Франції, Італії, США, Канаді. Виявився інтерес до творчості Шевченка в країнах Азії (зокрема Японії, Китаї, Кореї) та Латинської Америки, Африки та Австралії. Твори Т.Шевченка перекладені більш як 130 іноземними мовами. Наш великий Кобзар посідає друге місце за кількістю поставлених йому пам´ятників у світі. Шевченка шанують.

      У світі налічується майже 1400 памятників Т. Шевченку. Перший пам’ятник поету відкрили у 1881 році на території сучасного Казахстану (там, де Шевченко відбував своє заслання). Сьогодні монументи Кобзареві  є на території 35 країн світу, на різних континентах.

       У Римі зображений  у формі античного філософа з піднятою у привітанні правицею (слайд №4).

           У Буенос-Айросі (слайд №5) постать поета доповнює майстерно виконаний гранітний рельєф із зображенням народних повстанців – гайдамаків (слайд №6)

      Пам'ятник українському геніальному поетові і мислителю Тарасу Шевченку на Набережній Шевченка, Москва, липень 2009 року, а наступний  (слайд №7) у Петербурзі. Пам'ятник поету було встановлено 22 грудня 2000 року на розі пр. Левашовського та вул. Ординарної, біля станції метро «Петроградська». Цю триметрову скульптуру у 1993 подарував Санкт-Петербургу канадський скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин).

(слайд №8) Памятник встановлено в столиці Чеської Республіки місті Празі неподалік від середмістя Праги на площі Кінських в історичному районі Сміхов ) — посередині скверу просто перед представництвом ООН у Чехії. Монумент Шевченкові відкрив особисто колишній Президент України Віктор Ющенко під час державного візиту до Чехії 25 березня 2009 року. Пам'ятник Шевченкові в Празі являє собою бронзову фігуру поета (заввишки 2,2 м) на повний зріст.

      Образ Шевченка, втілений авторами празького пам'ятника, — це молодий поет, сповнений надій і сподівань, що лівою рукою до серця притискає сувій (імовірно, з власними поезіями), сміливо й гордо позирає на глядачів. Для відображення обличчя поета за основу був взятий його ранній автопортрет.

        У Вашингтоні. Цей монумент на гранітномупостаменті, з бронзи, висотою понад 7 метрів (24 фути), вагою у 45 тон, було урочисто відкрито 27 червня 1964 р. екс-президентом США Дуайтом Д. (слайд №9)

       Париж — урочисто відкрито радянським посольством 1978 року на бульварі Сен-Жермен у скверику, який отримав ім'я Т. Шевченка. Автор пам'ятника-погруддя — київський скульптор М. Лисенко. У Києві існує копія цього монументу — у подвір'ї Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. (слайд №10)

    ПарагвайЕнкарнасьйон. Погруддя Тарасові Шевченку було відкрито під час проведення Тижня українського мистецтва та культури в Енкарнасіоні 15 листопада 1976. Президент Альфредо Стресснер відкривав погруддя на площі Плаза де Армас у присутності гостей не лише з Парагваю, а також з українських товариств Аргентини, Бразилії, Сполучених Штатів та Канади. Важливу роль у проведенні Тижня та відкритті погруддя відіграла організація «Просвіта». Українською на п'єдесталі написано: Найбільший поет та національний пророк України. (слайд №11)

       Польща. Варшава. (слайд №12) Пам'ятник Тарасові Шевченку в Варшаві Відкритий за участю міністрів закордонних справ України та Польщі Анатолія Зленко та Влодзімежа Цімошевича 13 березня 2002 року у сквері його ж імені на перетинанні вулиць Спацерова, Говорка і Хотиньська. Інвестор — Об'єднання українців у Польщі на чолі з Мирославом Кертичаком. Автор скульптури — український скульптор Анатолій Кущ, автор п'єдесталу — польський архітектор Балтазар Брукальський. Зфінансувала Київська міськрада і Львівська обласна адміністрація. Фірма «Edbud», на чолі з Едвардом Мазуром профінансувала монтаж пам'ятника, а також увесь комплекс робіт, пов'язаних із забрукуванням доріжок у сквері та площі перед самим п'єдесталом. Вагомий внесок для встановлення та відкриття пам'ятнику зробив тодішній Посол України в Польщі Дмитро Павличко.

КанадаОттава. (слайд №13) Пам'ятник Шевченкові в Оттаві відкритий 26 червня 2011. Пам'ятник роботи канадського скульптора українського походження Лео Мола.

      АзербайджанБаку. (слайд №14) Пам'ятник Тарасу Шевченку в Баку відкрито 30 червня 2008 року за участі голів держав України та Азербайджану. Автор пам'ятника — член Національної спілки художників України Ігор Гречаник.

Отже, ми з впевненістю можемо сказати, що великий Кобзар є всесвітньовідомою, шанованою постаттю. Адже він вивів українську культуру на вищий щабель розвитку, сміливо підкреслюючи її національну самобутність.